РАБІНОВИЧ І ЙОГО КОЛЕГИ ХОЧУТЬ ЗАБОРОНИТИ ДИСКРИМІНАЦІЮ У СФЕРІ ПРАЦІ

РАБІНОВИЧ І ЙОГО КОЛЕГИ ХОЧУТЬ ЗАБОРОНИТИ ДИСКРИМІНАЦІЮ У СФЕРІ ПРАЦІ

Народний депутат, голова підкомітету Верховної Ради України з прав людини Вадим Рабінович спільно з народним депутатом, лідером фракції «Радикальна партія» Олегом Ляшко відповідно до статті 93 Конституції України, статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи внесли на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до статті 2-1 Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації з правом Європейського Союзу».

Метою законопроекту є заборона будь-якої дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від судимості людини або судимості його близьких людей, не пов'язаних із характером роботи людини або умовами її виконання.

Текст законопроекту публікуємо без скорочень і правок:

Верховна Рада України

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вноситься на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення зміни до статті  2-1 Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу».

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Ляшко Олег Валерійович.

Додаток:

1) проект Закону на 1 арк.;

2) порівняльна таблиця на  2 арк.;

3) пояснювальна записка на 3 арк.;

4) проект Постанови Верховної Ради України на  1 арк.;

5) електронні файли вищезазначених документів.

Народні депутати України          О.В. Ляшко

                                                              В.З. Рабінович

* * *

Проект

вноситься

народними депутатами України

О.В. Ляшком

В.З. Рабіновичем

ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення зміни до статті  2-1 Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. У статті 2-1 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375 із наступними змінами) після слова «проживання» додати слова «судимості особи або судимості її близьких осіб».

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів  України  у  тримісячний  строк  з  дня набрання чинності цим Законом:

привести свої  нормативно-правові  акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити перегляд міністерствами  та  іншими  центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради України                 В. ГРОЙСМАН

* * *

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення зміни до статті  2-1 Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу»

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення зміни до статті  2-1 Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації  із правом Європейського Союзу»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Законодавство України про працю характеризується наявністю величезної кількості положень, якими регламентуються вимоги до працівників, порядок встановлення їх відповідності цим вимогам, а також наслідки встановленої невідповідності.

При цьому всі вимоги, які ставляться до працівників, слід поділити на професійні, вимоги до здоров’я та інші вимоги. До інших вимог до працівників належать моральні вимоги, в тому числі і вимоги, пов’язані з необхідністю довіри до працівників, вимоги до віку, статі, громадянства, проживання на території України, наявності дієздатності та відсутності її об- межень, наявності права голосу, відсутності судимості тощо.

Аналіз положень актів законодавства, які ставлять до працівників та претендентів на посади вимогу відсутності судимості, дає підстави для висновку про те, що достатньої послідовності в цьому відношенні у законодавця немає.

Цей висновок підтверджується уже тим, що до кандидата на пост Президента України вимога відсутності судимості не ставиться, хоч до депутатів така вимога ставиться (стаття 76 Конституції України).

Правила, що встановлюють вимогу відсутності судимості, є диференційованими.

Так найбільш жорсткі правила встановлені стосовно службовців кримінально-виконавчої служби і працівників міліції. На такі посади не можуть бути прийняти особи, «які раніше засуджувались за вчинення злочину». Це формулювання виключає можливість відповідної служби навіть для осіб, які були засуджені, а потім були реабілітовані, або осіб, обвинувальні вироки щодо яких були скасовані.

Менш жорсткі вимоги встановлені щодо прокурорів та слідчих прокуратури. Особи, які були засуджені за скоєння злочину (отже, – і ті, судимість яких погашена або знята) не можуть бути прийняті на зазначені посади. Але реабілітовані можуть бути прийняті на такі посади.

Судимість (непогашена і незнята) є перешкодою для зайняття посади оцінювача (ст. 6 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Незнята і непогашена судимість є перешкодою для прийняття на роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці.

Незалежно від погашення чи зняття судимості не можуть бути прийняті на роботу до органів державної податкової служби «особи, яких було засуджено за вчинення корисливих злочинів».

Непогашена і незнята судимість за будь-який злочин перешкоджає зайняттю посади судді. Таке випливає із Закону «Про судоустрій і статус суддів».

Нарешті, звернемо увагу і на те, що певні вимоги до окремих категорій працівників випливають із положень законодавства, відповідно до яких прийняття на роботу має погоджуватись з відповідними органами чи посадовими особами. Взагалі, погодження мають неоднаковий правовий режим. Правило про згоду капітана судна на прийняття на роботу членів екіпажу судна  нічого не додає до загальних вимог до претендентів на відповідні посади чи робочі місця, бо відмова капітана в прийнятті на роботу згідно з названою статтею має бути обґрунтованою.

Проте низка положень актів законодавства визнає несумісною з зайняттям певних посад не лише судимість осіб, які є претендентами на посади в органах влади, а й їх близьких осіб. Так низкою відомчих наказів із обмеженим доступом в правоохоронних  органах встановлено обмеження щодо заняття посад особами, близькі родичі яких мають судимість за будь-який злочин, що є неприпустимим   в європейській державі, якою Україна прагне стати.

Уряди держав – членів Ради Європи  підписали 11.09.1997р.  Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною, яка набрала чинності для України 04.11.2000 р.

Стаття 14 «Заборона дискримінації» Конвенції визначає, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Стаття 1 «Загальна заборона дискримінації» Протоколу 12 до Конвенції  встановлює, що користування будь-яким правом, визнаним законом, повинно бути забезпечено без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження чи будь-якої іншої обставини. 2. Ніхто не може бути підданий дискримінації з боку жодних публічних властей за знаками, згаданими в пункті 1 цієї статті.

З огляду на вищевикладене, вважаємо, що законодавство України має бути приведена у відповідність  до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і має бути встановлено на рівні закону, що  будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від судимості особи або судимості її близьких осіб,  що не пов’язано з характером роботи особи або умовами її виконання, не допускається.

2. Цілі та завдання прийняття акта

Метою законопроекту  є  заборона будь-якої дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від судимості особи або судимості її близьких осіб,  що не пов’язано з характером роботи особи або умовами її виконання.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Законопроектом передбачається внести зміну до  статті 2-1 Кодексу законів про працю України, доповнивши її  після слова «проживання» словами «судимості особи  або судимості її близьких осіб».

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Конституція України, Кодекс законів про працю України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону не потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття зазначеного Закону має важливе суспільно-політичне та морально-етичне значення, а також забезпечить встановлення заборони будь-якої дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від судимості особи або судимості її близьких осіб,  що не пов’язано з характером роботи особи або умовами її виконання.

Народні депутати України          О.В. Ляшко

                                                               В.З. Рабінович

* * *

Проект

вноситься

народними депутатами України

О.В. Ляшком

В.З. Рабіновичем

П О С Т А Н О В А

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про прийняття за основу та в цілому проекту Закону України

«Про внесення зміни до статті  2-1 Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу»

Верховна Рада України постановляє:

1. Прийняти за основу та в цілому проект Закону України «Про внесення зміни до статті  2-1 Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу», поданий народними депутатами України О.В. Ляшком, В.З. Рабіновичем.

Голова Верховної Ради України                 В. ГРОЙСМАН

ВІДЕО

ФОТО

НОВИНИ РЕГІОНІВ